П'ятниця,
18 серпня 2017
Наші спільноти

Євгенія Тимошенко: «Довести порушення умов утримання мами нескладно, складно - їх виправити»

Зараз іншого виходу немає, нам треба діяти, потрібно бити на сполох, тому що влада не має ніяких перешкод на шляху беззаконня проти опозиції. Зараз будь-хто може бути заарештований і засуджений на декілька років...

23 січня Євгенія Тимошенко на один день приїхала до Страсбурга, де провела низку зустрічей з керівництвом Ради Європи та Парламентської Асамблеї. Цей візит, за її власними словами, пов'язаний, насамперед, з останніми подіями навколо Юлії Тимошенко. У перервах між зустрічами Женя змогла знайти 20 хвилин, щоб відповісти на запитання «УНІАН - Новини ЄС».

Євгеніє, розкажіть про мету вашого приїзду до Страсбурга. З ким вдалося зустрітися, які месиджі ви привезли з собою?

Як відомо, зараз у Страсбурзі проходить сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), проте не вона стала причиною мого приїзду. Головна причина - у тій критичній ситуації, яка складається в Україні. Я попросила про зустрічі з Генеральним секретарем Ради Європи Торбйорном Яглендом, Президентом ПАРЄ Жан-Клодом Міньйон, з співдоповідачками по Україні, тобто з усіма тими, хто бореться за зміну ситуації в Україні на краще; із тими, хто працює над звільненням політв'язнів.

Сьогодні я також зустрічалася з представниками Комітету із запобігання тортурам та негуманного поводження. Я розповіла про всі кричущі порушення прав щодо моєї мами, які бачила сама; які побачили депутати, які приходили підтримати її; які бачила Омбудсмен Валерія Лутковська, яка побувала там ..

Свідків цих порушень на стільки багато, що можна абсолютно обгрунтовано вимагати зміни умов її утримання. Ми, як і мама в своєму протесті, вимагаємо, щоб їй надали такі ж самі умови, як і всім ув'язненим, в тому числі, ув’язненим довічно. Серед цих умов - доступ до телефону, врешті-решт, - наявність вікна, через яке можна було б хоч іноді дивитися на світ і дихати свіжим повітрям. Адже навіть цього у мами немає! Ну і звичайно ж, - скасування 24-годинного відео спостереження за нею, як санкціонованими камерами, так і камерами незрозумілого походження. До цього часу в її палаті стоять кілька камер, установка яких була незрозуміло ким дозволена.

На жаль, в останні дні ситуація тільки погіршується. Спочатку трьох депутатів силою видворили з тілесними ушкодженнями, синцями з лікарні, де вони протестували на знак солідарності проти порушення маминих прав. Крім того, і 18, і 21 січня здійснювалися незаконні процесуальні дії представниками Генпрокуратури та начальником колонії Ігорем Колпащиковим. І це - без присутності адвокатів, і в умовах, коли мама перебувала в критичному стані.

При цьому, ми спостерігаємо, як влада намагається позбавити маму будь-якого права на захист. І справа не лише в тому, що до неї не пускають захисників, але й в тому, що останнім часом ми побачили переслідування на необґрунтованих підставах глави групи захисників Сергія Власенка, а також Григорія Немирі. Сьогодні жоден з них не зміг приїхати разом зі мною в Страсбург. При цьому, Сергію Власенку забороняють видавати дипломатичний паспорт і погрожують позбавити депутатської недоторканності, і все це через те, що він є головним захисником у справах, які, як гриби, виростають навколо моєї мами. Знаєте, ми вже навіть сумно жартуємо, що новий Кримінальний процесуальний Кодекс (КПК), яким так пишається влада, слід називати ЯПК - кодекс Януковича-Пшонки-Кузьміна, які крутять ним, як хочуть.

Тому сьогодні я і Сергій Соболєв під час зустрічі з Генсеком Ради Європи обговорили нинішню ситуацію. Пан Ягленд був обурений цими порушеннями, у тому числі, що стосується перешкоджання виїзду захисникам. За його словами, просто невидача дипломатичного паспорта ще може мати якісь підстави, а от спроби запобігання приїзду сюди вже наводять на думку про те, що такі дії кимось санкціоновані і політично мотивовані.

До речі, нещодавно Т. Ягленд дав велике інтерв'ю, в якому висловив бажання поміняти стратегію діяльності Ради Європи щодо ситуації в Україні. Ми поговорили з ним і про це, про те, які можуть бути дії, щоб ми не залишилися без права на суд, без права на справедливість, і навіть без права просто приїхати сюди і розповісти про те, що відбувається. А ризик того, що ми просто не зможемо спілкуватися тут з друзями, які нас підтримують, - дуже великий.

Тому сьогодні для мене дуже відповідальний і важливий день. Зараз іншого виходу немає, нам треба діяти, потрібно бити на сполох, тому що влада не має ніяких перешкод на шляху беззаконня проти опозиції. Зараз будь-хто, в тому числі депутат може бути заарештований і засуджений на декілька років, просто за те, що боровся і намагався донести правду про права своїх колег, які сидять ось уже кілька років.

Ви зустрічалися з Комітетом з питань запобігання тортурам. Чи можна говорити про те, що ви можете надати Комітету не тільки усні свідчення, але і будь-які документи? Адже ставлення до документів завжди набагато серйозніше ...

Справа в тому, що я оформляла свої свідчення і свідчення інших людей, які побували і побачили умови, в яких утримується моя мама, як affidavit (нотаріально завірене свідчення).

Крім того, представники Комітету завжди на прямому зв'язку з тими, хто захищає права людей. Зараз Комітет готує звіт, який буде готовий до березня, після чого переданий українській владі. До цього звіту увійде і все те, що представники Комітету побачили при відвідуванні моєї мами на початку грудня, а також нові свідчення, надані нами, в тому числі, аудіозаписи, відеозаписи, того, як нас не допускали до неї.

Проблема не в тому, що такі порушення складно довести, проблема в тому, що їх складно виправити. Якщо вже б'ють жінок-депутатів, порушуючи елементарні моральні принципи, то що може зупинити цю владу?

Ви маєте вже чималий досвід поїздок і зустрічей і тут, в Раді Європи, і до Брюсселя, і до інших європейських столиць. Маючи такий досвід спілкування, як ви думаєте, що може реально зробити Європа для допомоги у вирішенні ситуації?

Я вважаю, що ПАРЄ і керівники Ради Європи - це саме ті люди, які перебувають у прямому діалозі з представниками України, представниками парламенту, і саме вони швидше інших реагують на порушення прав людини, законності, на тортури і негуманне поводження. Зараз ситуація загострилася, і, як я зрозуміла з розмови з Генсеком Ради Європи, він це відчуває, розуміє і готовий реагувати. Яким чином? Інструментів досить багато, адже Рада Європи - це і Європейський суд з прав людини, і ПАРЄ, і ряд комітетів.

Сьогодні під час зустрічі з представниками групи народних партій я закликала їх інформувати свої парламенти і піднімати питання про можливість прийняття резолюцій, які могли б чітко сформулювати, що очікують члени Ради Європи від України. Думаю, є можливість і більш прямих дій. Серед них - діалог з дипломатичною місією України, з представниками уряду, Адміністрації Президента та Генеральної прокуратури. До речі, Комітет із запобігання тортурам кілька разів спілкувався з Генпрокурором Віктором Пшонкою, з представником пенітенціарної служби.

Думаю також, що кричущим фактом є те, що резолюція ПАРЄ 1862, прийнята рівно рік тому тут, у Страсбурзі, яка закликала звільнити всіх політв'язнів, була абсолютно проігнорована українською владою. Більш того, зараз є небезпека, що вже існуючі політв'язні залишаться у в'язницях назавжди, або просто загинуть.

Ще одне питання, що стосується більше Європейського Союзу. Відомо, що працює місія Кваснєвського-Кокса в Україні. На скільки, на вашу думку, ця місія може реально вплинути на зміну ситуації в Україні?

І я, і моя мама, і всі політв'язні вітали присутність місії Європарламенту. З багатьох питань вдалося, як ми бачимо, трохи покращити ситуацію, трохи відстрочити деякі судові процеси, звільнити деяких політичних в’язнів.

Зараз же ми очікуємо від Президента Європарламенту Мартіна Шульца рішення про продовження місії. Який у неї буде мандат, які будуть повноваження? Чого реально в ситуації посилення репресій вони можуть домогтися? Ці питання поки залишаються без відповідей.

На жаль, поки діалоги місії Кваснєвського-Кокса з українською владою, в тому числі з Віктором Януковичем та Миколою Азаровим, привели тільки до відтягування вирішення проблеми. А це рішення ми бачимо у звільненні політв'язнів, припиненні тортур, нелюдського ставлення, припиненні переслідування групи, яка підтримує і захищає політв'язнів.
Зараз агресія влади стала настільки очевидною і брутальною, що просто декларації, спілкування можуть ні до чого не привести. При цьому влада може використати цей час для того, щоб засудити мою маму до довічного ув'язнення, заарештувати тих, хто реально може боротися за політв'язнів, за Україну, і за її місце в Євросоюзі в цілому.

Записав Сергій Воропаєв.

Фото Юрія Пінського.

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку